Ще голуб крихти брав з твоїх долонь…
Сьогодні осінь. І, мов спалах, здогад: З тобою ми тепер… давно… не діти. Ще голуб крихти брав з твоїх долонь, А я вже знала: скреснути й згоріти. Забути все. Лиш… пам’ятаєш, зорі Ховались понадхмар’ям до світанку… За склом одним стогнав і плакав дощ, За іншим склом — дві тіні… очі… …