Запiзнiле кохання

Прийшла моя любов невчасна –
I що ж менi тепер робить?
Людина створена для щастя –
I я не можу не любить.
Виплекую щасливу мрiю,
А гострий сумнiв серце рве…
Нi, не кохати я не вмiю,
Душа коханням лиш живе…

Приспiв:

Про тебе
Моєї душi сподiвання,
Про тебе
Всi спомини, мрiї i сни…
Для тебе
Моє запiзнiле кохання,
Смарагди й перлини красунi-весни…

Коли нас нездiйсненнi мрії
Збивають з вiрної путi,
То будьмо мудрі, наче змії,
I наче голуби – простi…
Та мудрiсть ця вбива надiю,
Що щастя з радощами зве…
Нi, не кохати я не вмiю,
Душа Коханням лиш живе…

Приспiв.