Перевод «Я помню чудное мгновенье» А.С.Пушкина
Хвилину дивну пам’ятаю:
З’явилась ти переді мной,
Неначе мрія, сонця сяйво,
Як геній вроди неземной.
В боліннях, в сумі неутішнім,
В турботах, в клопоті надій
Я довго чув твій голос ніжний,
Крізь сон я бачив обрис твій.
Йшли роки. Вітру подих грізний
Розвіяв попіл давніх мрій.
І я забув твій голос ніжний,
Забув казковий обрис твій.
Я був у темряві шаленій,
Жив без надій, без майбуття,
Без обрису твого, й натхнення,
І без кохання, без життя.
Душі моєї сніг розтанув,
І знову ти переді мной,
Неначе мрія, сонця сяйво,
Як геній вроди неземной.
І серце – в клекоті пісеннім,
І ожива для нього знов
І образ Божий, і натхнення,
Й життя, і сльози, і любов.
