Из триптиха «Память  о  моей маме»,Н.А.Малининой  (Епифановой), Ч. 1-я и 2-я


Из триптиха «Память о моей маме»,Н.А.Малининой (Епифановой), Ч. 1-я и 2-я

» Память о моей маме» .Автор Н.А. Малинина(Епифанова
Из Триптиха Части 1-я и 2-я

На матерей нельзя нам обижаться.
Они нас любят больше, чем себя.
Порою мамы могут не сдержаться
И накричать, но это всё любя.
По жизни нас хотят вести за ручку,
Да так, чтоб не ушиблись невзначай.
Не обижайся, получая взбучку.
Скажи себе: «На маму не серчай!»
***

Она останется со мной
Светом, воздухом, водой.
Она утешит и поймёт…
Она как облака полёт —
Не дотянуться,
Не достать.
Лишь в снах ко мне приходит мать.
И с нею долгий диалог
Ведётся каждый миг…
Мои слова ей не слышны?
И бесполезен крик?
Нет! Слышит! Помнит.
И ведёт по жизни.
Как и прежде.
Чтоб не споткнулась в трудный час,
Чтоб не теряла я надежды.
И только ближе, чем была,
Становится с годами.
Размолвки, мелочность обид
Сжигает время, память.

Переклад на укр. Василь Ганжар
На спомин матусі.
Tриптiх. Частина перша та друга

На матерів не треба ображатись.
Вони ж нас люблять більше, ніж себе.
А наші витівки нелегко їм сприймати.
Щоб не нагримати, не стримавши себе.
Їм радісно тримати нас за руку
І тяжко, якщо з нами щось не так.
Не ображайтесь за її жорстку науку-
Це ж материнської любові знак.
* * *
Вона залишиться зі мною
Повітрям, світлом і водою,
Вона утішить і збагне,
Хоч як хмаринка промайне.
Та сил немає дотягнутись
І дістати.
Бо лиш ві сні приходить мати.
І тільки з нею кожну мить
Без слів я зможу говорить.
Чи тож вона мене почує?
І глухне мій даремно крик?
Та ні ж бо! Чує! Пам`ятає!
Веде мене, оберігає!
Щоб не спіткнулась я в події
Та не утратила надії.
І тільки ближче може стати
Мені моя померла мати.
Незлагоди, мізерність кривд ,
Щоб пам`яті вогонь спалив.
* * *

0 комментариев

  1. gromov_igor

    Василь, спасибо вам за перевод стихотворения Наталии! У неё много очень тёплых произведений о матери. Не многие могут этим гордиться — такой нежности, любви и понимания не хватает.
    С уважением,Игорь.

Добавить комментарий