Собака
Він лежав у лісі, як валун І голову так підвів — Череп, оплутаний павутинням жилок.. У вітрі звіялась і лягла відмерла шерсть.. З глибокого прілого листя, Як з дитячої купелі, його погляд благає: Не підходь, дай побути самому.. У щойно розбудженому лісі Гояться задавнені рани.. Потрощені суглоби зростаються.. М`язи набрякають …