Комерсант
О, як набридли, Боже правий,
Ті маклери, моя контора…
“Патрон якусь готує справу”, —
Про мене шепотіли вчора,
Коли стискав до болю ручки
Я свого крісла, й щоб життя
Поволі щезло, очі мружив,
Бо вже немає вороття,
Я вийшов…
і струмок побачив,
Що з гір Сіону дзюркотить,
А далі ряд хатин неначе
Ген під маслинами стоїть,
І серед них – моя хатина
У гронах стиглих навпрошки,
Де винограду темно-сині,
Благословенні торочки.
1919