У землю потрапило зерня —
Земля починає труди…
Природа не храм, а майстерня –
Та не заподiй їй бiди.
Дай досхочу спраглому зерню
Води у блакитнi струмки…
Якою залишимо Землю?
Її мальовничi горбки,
Пекельнi жорстокi пустелi,
Бурхливi i тихi моря,
Та небо дратуючi скелi –
Ранимi… О, Земле моя!
О, доле моя! Нероздiльна
Вiд долi моєї землi…
Природа красива i сильна
При чистiм i сильнiм зернi…
