Затиснуті між небом і землею
буття хвилини – болісно-прудкі.
Склепіння склепів – міні-мавзолеїв –
із небуттям складається в рядки.
Пішли униз, та цілим ладом вищі,
не топчучи, а живлячи траву,
обранці вічності на кладовищі,
що склали сили в силу вітрову.
Застиглий час десь осторонь крокує:
зворотно звідси спробуй доберись!
Сумна зозуля щось просторікує:
на жаль, виходить менше, ніж беріз…
Достойное произведение. Жаль, что на русскоязычном международном сайте автор не перевел на русский стихотворение, написанное на украинском языке. Хорошо, я знаю этот язык наравне с русским и белорусским, а каково тем, кто не знает?
Спасибо, Эрнест!
Украинский язык понимают многие.
Надеюсь позже добавить переводы и сослаться.