Десь колись ти кохання пiзнаєш –
I буденне життя втратиш без вороття.
Тим єдиним, що палко i щиро кохаєш,
Ти освячуєш всi почуття.
Кожна Ганна по-своєму гарна,
Кожний Гнат-молодець – в особливий взiрець,
Жодний вiк не уникне кохання… Кохання
Не зведе навiть смерть нанiвець.
Про кохання я знаю не з чутки.
У надхмарну злiтав височiнь-далечiнь,
Били бубни в душi, золотi грали дудки,
А тепер залишився нi з чим…
Красно дякую тiй, що зi мною
Разом йшла через роки життєвим шляхом,
Що для мене була й вiчно буде земною
Свiтлом-зiронькою, маяком.
I на кого тепер нарiкати?
Доля кинула жереб — i cушить журба.
Але, поки живий, не втомлюсь виглядати,
Чи розквiтне засохла верба.
Бо i я ще не вмер для кохання,
Ще не згасла душа i нпдiя живе…
Хтось уперше кохає, а дехто – востаннє,
Серце ласку, як в юностi, зве…
