Цілу вічність тебе я шукала,
Мабуть, щоб назавжди відпустить,
В сноведiннях щастя гукала,
Що сховалось в очей блакить.
На колінах молю я Бога,
Щоб в далекім від мого краю,
Була світлою твОя дорога
І колись перетнула мою.
І як квітку щасливої долі
Зірвала на весіннім снігу,
Знала — серце тепер не на волі,
Доки очі твої не знайду.
На колінах молю я Бога,
Щоб в далекім від мого краю,
Була світлою твОя дорога
І колись перетнула мою.
Тихі мрії — проміння журливе,
Серце грія чуття чарівне.
І я вірю — у миті щасливі
Ти колись пригадаєш мене…
На колінах молю я Бога,
Щоб в далекім від мого краю,
Була світлою твОя дорога
І колись перетнула мою.
