Земля моя, ты для меня – как чудо,
Как мысль о ласках маминой руки,
Как в долгий зной
искристых льдинок груда,
Как на платочке белом васильки.
Мне б только быть с тобой –
цветком из мая,
Росинкою, что под лучом дрожит.
Ты проживешь и без меня, я знаю,
А без тебя напрасно день прожит.
Зямля мая,
ты для мяне — як дзіва,
Як першы дотык любае рукі,
Як у спякоту млосную ільдзінка,
Як на кашулі белай васількі.
Мне б толькі быць з табой —
ну, хоть бы верасам,
Расінкай,
што пад промнямі дрыжыць.
Ты пражывеш і без мяне,
я ведаю,
а мне ніколі без цябе не жыць.