Він ніколи мені не сказав, що кохає…
Це не треба було, я й без слів все це знаю.
Він мовчав у дощі, він на мене глядів,
Я дивилась у дощ. Він злетіти схотів.
Політати не довго, покорити красу,
Повернутись до мене у дощ, чи в грозу,
Та з долонь втамувати вічну спрагу мою,
І очами сказати про всю ніжність свою.
Він злетів. Полетів дуже-дуже далеко.
Та не зміг повернутись. Загубився так легко…
Він ніколи мені не сказав, що кохає…
Тільки очі його, ось чому я це знаю.
*** (на украинском языке)
Автор: Инна Лирваг
0 комментариев
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.
Тільки очі його видавали суму,
Не хотів він мене залишати одну.
Не хотів він без мене на землі далекі.
Але сердце його потрибує пригод
Відпускаю. Тримати не стану, ти вільний.
Відпускаю, бо в серці моему единий.
Відпускаю тебе, та ніколи ніколи.
Я не зможу тебе проміняти на волю.
Він ніколи мені не сказав, що кохає.
Не чекаючи зовсім, чакаю я все ж….
Але очі його, ось чому я це знаю….
Але сердце моє … але сердце мое …
Инночка, вышло у меня вот такое продолжение:)))
Писать стихотворения вместе -это заразно;)
Милая и романтичная просто Я!
Благодярю Вас за Вашу такую романтически-аптимистическую рецензию. Немного грустно, но и у меня не весело, но Ваше почему-то вселяет уверенность. Спасибо!
А написать еще парочку стихов совместно, я думаю нам не повредит!;)