Чи хтось з людей мене пізнав,
Вночі почувши крик знемоги?
Крізь дев`ятнадцять укривал.
Чи хтось з людей мене пізнав?
Я чорта творчістю прогнав.
Скажіть, хто я заради бога?
Чи хтось з людей мене пізнав,
Вночі почувши крик знемоги?
Ти на престолі. Я усюди.
Ти тут і нині. Я ж завжди.
Серед зірок я бачить буду.
Ти на престолі. Я усюди.
Чужий на всьому світі люду,
Не знаю радощів, біди.
Ти на престолі. Я усюди.
Ти тут і нині. Я ж завжди.
Блукаю. Мрію. Ось згадаюаю.
Сьогодні, вчора чи живу
З людьми.Та вічність більше знаю.
Блукаю.Мрію. Ось згадаю.
Благословляю. Проклинаю.
А що у сні? Що наяву?
Блукаю.Мрію.Ось згадаю.
Сьогодні завтра чи живу.
Зроста і квітне вірш співучий
В багнюці сірих будніх днів
Під бурю вогняних співзвучій
Зроста і квітне вірш співучий
Мiж злiсних заростей колючих
Могутній із моїх віршів.
Зроста і квітне вірш співучий
В багнюці сірих будніх днів.
Закрий,о Господи, пііту
Вуста, доки не любить він.
Нехай зима.Чекаймо літа.
Закрий,о Господи, пііту
Вуста для нас і всього світу.
Полюбить- наш йому уклін
Закрий, о Господи, пііту
Вуста, поки не любить він.
Сказав в душі своїй: Поет,
То вір йому в ділах і слові.
І справ банальних посеред.
Сказав в душі своїй : Поет,
Твій світ – святий апартамент
В твоix сумліннях наготовi.
Сказав в душi своїй : Поет,
То вір йому в ділах і в слові.